Гуцульський діалект належить до південно-західного наріччя української мови і має ряд особливостей, які відрізняють його від літературної української мови та інших діалектів.
є замість а, я (коли наголошене), тому:
- єк “як”
- єгода “ягода”
- єблуко “яблуко”
- єйце “яйце”
- єрмарок “ярмарок”
- телє “теля”
- шєпка “шапка”
- мнєта “м’ята”
- дєкую
Найвживаніші слова, які варто розуміти.
ага ─ ясно
бідкатиси ─ жалітися
біціґлі ─ велосипед
ватра ─ вогонь
верета ─ килим
вуйко ─ дядько
говінє ─ піст
ґазда ─ господар
ґражда ─ гуцульська хата
діждати ─ дочекатися
досвіта ─ зранку
дотив ─ до того часу
дрантє ─ одяг
жмакати ─ прати
забагати ─ захотіти
запрєтати ─ заховати
инак ─ інакше
йо – так
капчур ─ шкарпетка
когут ─ півень
комин ─ димохід
копершів ─ труна
корнєти ─ будити
кремзлики ─ деруни
крисаня ─ капелюх
кулеша ─ їжа, зварена з кукурудзяного борошна
Ліжник – ковдра
леґінь ─ парубок
лячно ─ страшно
маленько ─ трохи
маржина ─ худоба
миска ─ залізна тарілка
нєньо ─ тато
одигезде ─ тут
одигенде – там
ондика ─ ось там
пацірка ─ намистина
пеленка ─ пелюшка
пилувати ─ поспішати
пироги ─ вареники
писок ─ рот (зневажливо)
плентатиси ─ плутатися
погар – стакан
поплан ─ ковдра
приказувати ─ говорити
пуцувати ─ чистити, мити
реп’єк ─ лопух
ружа ─ троянда
сіркачі ─ сірники
склєнка ─ пляшка
сербати ─ їсти рідку страву
тайстра ─ сумка
танджір ─ тарілка
тачілка ─ качалка
ташка ─ сумка
тета ─ тітка
тісто ─ пиріг
токмити ─ умовляти
топанки ─ черевики
торбонца ─ тачка
Трембіта – гуцульський духовий музичний інструмент.
укутатиси ─ вкритися
файна ─ гарна
фінджє ─ кружка
фустка ─ платок
чорницє ─ ожина
яфини ─ чорниці
Словник для знавців
Аршиця – стрімка, кам’яниста, дика гора, вершина; сонячний не заліснений схил гори.
Бердо – невисока гора, горбок; скеляста гора; стрімкий схил; скелястий обрив.
Бескед – крутий схил гори, круча.
Бескид – нагір’я; гірський хребет, який є вододілом; крутий схил гори, круча; гірський яр; гірський ліс.
Больбана – вир, глибоке неспокійне місце в річці.
Боркут – джерело вуглекислих (газованих) мінеральних вод; вуглекисла мінеральна вода; місцевість з вуглекислою мінеральною водою.
Бовдур – скеля.
Боуд – скеля; камінь з грубими формами.
Багва – мокра, заболочена місцевість.
Болвани – скелясті блоки, великі безформні камені, грубі форми.
Баштарник – смерековий ліс.
Бір – сосновий ліс.
Бечка – верба, лоза.
Бучина – буковий ліс.
Виверт – дерево, вивернуте вітром місце, з якого вітер вивернув дерево.
Вир – крутіж на річці. 6. Вікно – глибоке (небезпечне) місце в ріці, озері; відкрита вода, що заростає у болоті; вир; висхідне джерело.
Гавра – печера, яма.
Гаджучка – молода смерічка
Гачуга – висока смерека
Горда – скеля; камінь з грубими формами; пусте, “дурне” поле (схил); гора, заросла лісом тільки на вершині.
Голя – гола, непокрита рослинністю вершина.
Гать – гребля, насип, загата на річці; шлях насипом через ріку, болото; підгачена, стояча вода.
Гоц – водоспад.
Голиця – поляна в лісі.
Горган – висока кам’яниста гора.
Греготи – кам’яні розсипища, класично виражені в Горганах.
Грунь – невисока гора з м’якими контурами, горб; кам’янистий верх; верхня частина гірського хребта; гірське пасовище; кругла лісиста дорога.
Гуркало – невеликий (низький) водоспад.
Гук – великий, гукливий водоспад.
Гуща – густий (важкопрохідний) ліс.
Дзега – вітровальне, важкопрохідне місце.
Дземір (земір) – нетрі, густий темний ліс.
Діброва – дубовий ліс.
Дзега – вітровал у лісі.
Діл – гора, хребет, що розділяє два села, дві ріки тощо; гора, хребет з незалісненими схилами, що зайняті сільськогосподарськими угіддями; уламок скелі, гори.
Калабаня – неглибока, яка пересихає, калюжа на шляху, стежці.
Ки(і)чера – гора з залісненою вершиною; висока гора напівпокрита лісом; гребінь дахоподібної форми; гора, вкрита лісом, за винятком вершини; скеляста вершина; просто “гора”.
Кізли − (від “кізли” – крокви на даху будинку, де дах має гостру форму) – вершина пірамідальної, тригранної форми.
Кєчера – верх гори.
Клива – незаліснена кам’яниста гора.
Китиця – гора із залісненою вершиною.
Конар – товста гілка.
Косодеревина – гірська сосна.
Клебук – гущавина.
Кумбук – дерево, у якого зрубаний вершок і воно росте вшир.
Коліно – поворот річкової долини приблизно на 90°. 1
Куява – пусте відлюдне місце.
Жереп – гірська сосна (субальпійський чагарник).
Запуст – лісокультура, молоді лісопосадки.
Ізвір – лісова хаща; дике, непрохідне місце.
Лєлич – вільха зелена (субальпійський чагарник).
Магура – горб, підвищення, курган; висока відокремлена вершина, гора.
Пікуй – гостра вершина.
Татра – скеляста вершина; велика гранітна скеля.
Шпиці – дуже гострі, скелясті вершини.
Фоса – рівчак, канава, прокладена людиною.
Цара – долина.
Прилоги – продовження схилу тераси.
Плай – стежка в горах
Плаїчек – гірська стежка призначена для пішого руху
Перелаз – конструкція, за допомогою якої можна подолати загорожу, певним чином обладнана частина огорожі; місце, де перелазять або переступають через неї
Рінь – прибережний пісок, гравій, галечник; берег річки вкритий піщано-галечниковими наносами.
Толока – літнє пасовисько для худоби.
Царинка – загороджене поле, луг, город біля хати; рілля, оброблене поле; антропогенні луки в лісі.
Каплівець (від капати), скап – водоспад на потоці з незначним стоком.
Розтоки – місце злиття (розгалуження) двох рік.
Розлоги – загорожа, щоб свійські тварини (маржина) не пройшла
Росіш – розгалуження річок.
Сигла – високостовбурний смерековий ліс; гора, вкрита смерековим лісом; смерека, що має тільки верхівкове віття.
Саун – лавина.
Серен – замерзлий сніг.
Спад – роса на квітах.
Трясовина – густе глибоке болото.
Туршук – молодий смерековий ліс
Трам – товсте дерево, колода; тягар.
Трепета – осика.
Туршук – молодий смерековий ліс; молоді ліси; кущі.
Терло – місце нересту риби.
Чегір – чагарник.
Четиння, четина – гілки хвої
Цовт – гостра скеля на дні річки.
Цюркало – джерело з відводом і скапом води, жолобок для перехоплення води.
Цекоти – дрібний щебенистий матеріал, яким покриті
схили, що утворився внаслідок вивітрювання.
Цолован – великий валун на дні річки.
Ши(е)піт – каскад на річці; гомінний потік.
Шнурів – прямолінійна ділянка русла зі спокійною течією.
Шурчин – бурхлива ділянка русла з гомінкою течією.
Шаруга – заметіль, хурделиця.
Шутер – дрібне каміння.
Шувар – очерет.
Шовкова косиця – едельвейс.
Хабаз або хопта – бур’ян.
Хомник – хащі.
- Арт-терапія як метод подолання наслідків ПТСР через війну
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозним психічним розладом, який виникає внаслідок надмірного стресу, пережитого під час або після травматичних подій,
Детальніше - Сноушузінг у Карпатах: Ваша зима, Ваші пригоди
Сноушузінг (або ходьба в снігоступах) — це захоплива зимова розвага, що поєднує фізичну активність, спілкування з природою та можливість насолодитися
Детальніше - Лісотерапія взимку в Карпатах: Зцілення серед сніжних гір
Зима в Карпатах – це час чарівних пейзажів, тиші та затишку, коли гори вкриваються снігом, а ліси стають загадковими та
Детальніше - Блискавка в горах: як врятуватися і що робити при грозі
Гірські походи — це чудова можливість насолодитися природою, свіже повітря та вражаючі краєвиди. Проте, гори приховують і певні небезпеки, одна
Детальніше